ДФСУ в індивідуальній податковій консультації дійшла цікавого висновку:  «кошти, витрачені найманим працівником у службових цілях для заправки транспортного засобу, шляхом здійснення розрахунків платіжною (паливною) карткою, отриманою від роботодавця, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ» (стор.2 Моніторингу). Продовжити читання →

Мінфін ініціював, а Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків». Продовжити читання →

Досить дивно, які в ДФСУ уміють робити висновки там, де вони зовсім іншими мають бути.

В ІПК від 05.07.2017 р. N 983/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (стор.2 Моніторингу) ДФСУ дійшла висновку про те, що додаткові транспортні витрати комісіонера, здійснені ним у межах договору комісії, є складовою частиною вартості послуги комісіонера. Продовжити читання →

12 липня ВРУ прийняла у першому читанні Закон України, назва якого досить довга та, як на мене, дуже незрозуміла, якщо порівняти її зі змістом цього законопроекту: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення».

Проте хочу звернути увагу на доповнення ст.166²¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення новим правопорушенням. Продовжити читання →

Таки спрацював механізм чиновницького боягузтва. Пп.20.1.9. ст.20 Податкового кодексу надає контролюючому органу право на застосування фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення податкового чи іншого законодавства. Саме право, а не обов’язок. Продовжити читання →