Ж-л “Управління фінансами”, № 03, березень 2020 року, стор. 62-66.

Якось до мене завітав один знайомий і запропонував проінвестувати його проєкт на суму у 5 мільйонів євро. І у мене виникла думка про те, що від того дня я маю бути обережним, оскільки той факт, що у мене немає такої суми вже не такий і значущий. Важливо для мене те, що хтось подумав, що у мене така сума є, а це вже небезпечно для мене.               Банківська таємниця є досить значущим фактором у забезпеченні подібної безпеки. Що більше осіб та органів матимуть до неї доступ, то в більшу небезпеку потрапляють ті, хто зберігає в банку кошти чи інформацію про себе.                Для аналогії наведу такий приклад: один наш клієнт прийняв рішення не реєструвати подарований йому колекційний ніж як холодну зброю. Адже сам факт такої реєстрації може наштовхнути когось на думку про колекцію холодної зброї у нашого клієнта, а отже й стати причиною для злодіїв таку колекцію пошукати у його помешканні. А відсутність такої реєстрації матиме наслідком адміністративний штраф, та й то за умови, що цей колекційний ніж буде за якихось обставин виявлений відповідними органами.               Отже, якщо банківська таємниця перестане бути таємницею, то ризик небажаних гостей та інших осіб, що прагнуть втрутитися в життя власника банківського рахунку, істотно зросте. Продовжити читання →

Г-та “Все про бухгалтерський облік”, № 67, 20 липня 2020 року, стор. 4-6.

Консультуючи клієнтів з приводу майна, завжди нагадую їм про статтю 322 Цивільного кодексу України. Її «яскрава» назва – «Тягар утримання майна» говорить за себе. Відповідно до неї утримання майна є ТЯГАРЕМ власника цього майна. Але одна справа, коли майно заховано у сейфі, інша ж – коли до майна мають доступ інші особи. У такому разі діє ще й стаття 323 ЦКУ, яка зазначає, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження майна також лежить на його власникові. Продовжити читання →

Питання: Наше підприємство уклало договір про користування сервером та програмами литовської компанії. Виникла потреба в договорі, інвойсах та актах виділяти окремо податок на «репатріацію», який ми маємо сплачувати за українським законодавством. Продовжити читання →

Питання: Підприємство має на балансі нерухоме майно, ринкова вартість якого визначена експертним оцінювачем. Після відображення результатів переоцінки нерухомості в бухгалтерському обліку підприємства, його первісна вартість складає 100 грн, знос – 40 грн, та відповідно залишкова вартість – 60 грн (цифри умовні). Продовжити читання →

Питання: Наше підприємство уклало договір про надання кредиту у формі кредитної лінії з Приватбанком. На забезпечення повернення такого кредиту було надано право вимоги за депозитом одного з учасників ТОВ у цьому ж банку. Тобто, якщо кредит не буде повернутий вчасно, то банк матиме право звернути стягнення на такий депозит. У цьому разі наше ТОВ буде зобов’язане повернути кошти учаснику ТОВ. Продовжити читання →