“Зовнішній” бухгалтер

Питання: приватний підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству. У штаті такого підприємства є бухгалтер, який займається виключно первинними документами та податковими накладними. Чи повинен підприємець-бухгалтер підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації? Продовжити читання

Повноваження підприємця – бухгалтера при складанні документів

Фізична особа – підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству, у штаті підприємства є бухгалтер, що займається виключно рахунками-фактурами, товарними накладними та податковими накладними. Чи повинен підприємець підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації. Продовжити читання

Невпровадження системи НАССР: наслідки вже є

Вітаю Вас!

Ще зовсім нещодавно у нашому моніторингу ми писали, що у зв’язку з набранням чинності розділу VII Закону № 771/97-ВР від 20.09.2016, усі оператори ринку харчових продуктів мають впровадити систему НАССР на своїх підприємствах до 20.09.2019. Продовжити читання

Чи справделиво?

Вітаю,

підписано Закон «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)» № 691-ІХ (проект № 3297), який Верховна Рада ухвалила 16 червня 2020 року (стор. 3 Моніторингу). Цей Закон захищає позичальників від нарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину та у 30-денний строк після його завершення. Продовжити читання

Відмова у відшкодуванні ПДВ

Питання: ми подали на бюджетне відшкодування ПДВ за квітень місяць. Почалась камеральна перевірка, нам зателефонував податковий інспектор з тим що ДФС не може надати відшкодування і буде складено акт. Відмову аргументують тим, що в нашій декларації від’ємне значення сформувалось за рахунок коригування ПЗ і в нас немає оплаченого кредиту, хоча в квітні ми мали імпорт, ПДВ по якому сплачено на митниці на суму 729800 грн. Наша декларація по рядках (колонка А): р. 1.1. = 335027, р. 7 = -1002238, р. 9 = -667211, р. 10.1. = 32799, р. 11.1. = 729800, р. 14 = -1125486, р. 16.1 = 313186, р .17. = 49701, р. 19., р. 20. = 617510, р. 20.2.1 = 430000, р. 21 = 187510. Ліміт на дату подання = 1179550.Сума сплаченого в квітні ПДВ при імпорті 729800. В дод.3 показали на відшкодування від’ємне значення в сумі 130000 за рахунок залишку імпорту який був в лютому і 300000 за рахунок від’ємного значення яке сформувалось в квітні (як сформоване від сплати при імпорті від суми 729800). ДФС проти відшкодовувати суму 300000, яка виникла в квітні і говорить проте що ця сума і в подальшому в інших періодах не може бути включена до БВ, оскільки в квітні у нас сума кредиту за декларацією має від’ємне значення через РК і загальна сума від’ємного значення за квітень сформувалась не за рахунок імпорту як ми показали, а через РК до ПЗ. Підкажіть, будь ласка, чи правомірно нам може бути відмовлено в бюджетному відшкодуванні, якщо так, то яку форму ППР може до нас застосувати ДФС В1 чи В3? Чи може в нашому випадку ДФС застосувати штраф 25 % від суми завищення бюджетного відшкодування? Чи є вірогідність оскаржити їх рішення на нашу користь чи краще подати уточнюючу декларацію? Продовжити читання